и горя мало кому

• И ГОРЯ < ГОРЮШКА> МАЛО кому coll

[these forms only; impers predic; used as a clause in a compound sent or as an indep. sent contrasted with the preceding context; usu. introduced by Conj " а"; fixed WO]

=====

1. often disapprov s.o. shows no concern for, pays no attention to, s.o. or sth. (in a situation where he should or is expected to behave otherwise):

- X-y и горя мало≈ X couldn't < could> care less;

- X doesn't care (a fig < one way or another>);

- X doesn't give a damn <a hoot, a fig>;

- what does it matter to X?;

- it doesn't worry X (at all < much>);

- X takes no notice of it.

     ♦...Удивил Лизку возчик, который сиднем сидел в стороне. Надрывайтесь, рвите, мужики, жилы, а мне и горюшка мало (Абрамов 1). Lizka was amazed to see the driver sitting on his backside, apart from the others. Bust your guts, boys, knock yourselves out! I could care less (1a).

     ♦ [Кочкарев:] Ведь вот что досадно: [Подколёсин] вышел себе - ему и горя мало (Гоголь 1). [К.:] What's so annoying is that he [Podkoliosin] has walked off, he doesn't care... (lc). [K.:] Now what really kills me is that he's [Podkolyosin has] gone off - he just doesn't give a damn (1b).

     ♦ Бывало, что ни случится - придёт ли Вонифатий доложить, что сахару нет, выйдет ли наружу какая-нибудь дрянная сплетня, поссорятся ли гости,-она только кудрями встряхнёт... - и горя ей мало (Тургенев 3). Whatever happened, whether Vonifaty came in to announce that there was no sugar left, or whether some unsavoury piece of scandal came to light, or her guests began to quarrel, she would only shake her curls...and take no notice of it (3a).

2. usu. approv problems or difficulties do not affect s.o.: X-у и горя мало ≈ nothing to X; it doesn't bother < ruffle> X a bit < at all>; [in limited contexts]

⇒ X hasn't <doesn't have, hasn't got> a care in the world.

1) (кто-либо совсем не беспокоится по поводу чего-либо, кого-либо не волнует, не трогает что-либо) one does not care a thing (a hang, a hoot); one cares for nothing; nothing touches one; what does one care!; one never turns a hair

2) (для кого-либо всё легко, всё нипочём кому-либо) smb. is not affected by smth.; it is child's play for smb.; smb. is none the worse for smth.

Н (сравн. ст. менее, меньше), Ч vähe; on vähe; \мало народу vähe rahvast, он \мало говорит ta on vähese jutuga, \мало кто спал в эту ночь vähesed magasid sel ööl, я \мало где бываю liigun vähe ringi, \мало того, что kõnek. vähe sellest, et…; разве этого \мало? kas siis sellest on vähe? \мало ли городов на свете kas ilmas linnu vähe on; ‚

\мало каши ел v

ела kõnek. humor. (on, oled) vähe putru söönud;

ни много ни \мало (как)…; ei rohkem ega vähem (kui);

\мало ли что kõnek. paljugi mis;

и горя \мало кому kõnek. kellel pole mingit muret v pole sooja ega külma

нареч.

1. кам, андак; он мало читает вай кам мехонад

2. в знач. числ. кам, миқдори кам; там мало народу дар он ҷо одам кам аст

3. чандон зиед не, кам; чандон хуб (нағз) не; вы его мало знаете шумо ӯро чандон нағз намешиносед

4. в знач. сказ. нокифоя, кам аст; этого мало ин кам аст

5. в сочет. с мест. и нареч. «кто», «что», «какой», «где», «когда»: мало кто об этом знает инро кам касон медонанд; об этом мало что можно сказать дар ин бора бисёр гап задан мумкин нест; он мало где бывает вай аз хона кам мебарояд // в сочет. с мест. и нареч. «кто», «что», «какой», «где», «когда» и частицей «ли»: мало ли кто мог это сказать! инро ҳар кас гуфта метавонист!; мало ли что бывает на свете! дар дунё ҳар кор шуда метавонад!; оламу ҳодис!; мало ли где он бывал! вай бисёр ҷойҳоро дидагӣ! <> мало, ли что аҳамият надорад, ҳеҷ гап не; мало ли что он говорит гуфтан мегираддия; мало того в знач. вводн. сл. ғайр аз ин, илова бар ин; мало того, что… сложн. союз ғайр аз он, ки…; мало-мало прост. 1) (едва) андак, ба зӯр 2) (самое малое) андакак, ҳеҷ набошад; ни мало не … ҳеҷ, андак ҳам; ни много, ни мало на каму на зиед, айнан ҳамон қадар; и горя (горюшка) мало кому ҳеҷ ғам (парво) надорад, бепарвофалак қисми аввали калимахои мураккаб ба маънои «кам», «андак»у «нокифоя»: маловажный камаҳамият; маловбдный камоб

см. и горя мало

• И ГОРЯ < ГОРЮШКА> МАЛО кому coll

[these forms only; impers predic; used as a clause in a compound sent or as an indep. sent contrasted with the preceding context; usu. introduced by Conj " а"; fixed WO]

=====

1. often disapprov s.o. shows no concern for, pays no attention to, s.o. or sth. (in a situation where he should or is expected to behave otherwise):

- X-y и горя мало≈ X couldn't < could> care less;

- X doesn't care (a fig < one way or another>);

- X doesn't give a damn <a hoot, a fig>;

- what does it matter to X?;

- it doesn't worry X (at all < much>);

- X takes no notice of it.

     ♦...Удивил Лизку возчик, который сиднем сидел в стороне. Надрывайтесь, рвите, мужики, жилы, а мне и горюшка мало (Абрамов 1). Lizka was amazed to see the driver sitting on his backside, apart from the others. Bust your guts, boys, knock yourselves out! I could care less (1a).

     ♦ [Кочкарев:] Ведь вот что досадно: [Подколёсин] вышел себе - ему и горя мало (Гоголь 1). [К.:] What's so annoying is that he [Podkoliosin] has walked off, he doesn't care... (lc). [K.:] Now what really kills me is that he's [Podkolyosin has] gone off - he just doesn't give a damn (1b).

     ♦ Бывало, что ни случится - придёт ли Вонифатий доложить, что сахару нет, выйдет ли наружу какая-нибудь дрянная сплетня, поссорятся ли гости,-она только кудрями встряхнёт... - и горя ей мало (Тургенев 3). Whatever happened, whether Vonifaty came in to announce that there was no sugar left, or whether some unsavoury piece of scandal came to light, or her guests began to quarrel, she would only shake her curls...and take no notice of it (3a).

2. usu. approv problems or difficulties do not affect s.o.: X-у и горя мало ≈ nothing to X; it doesn't bother < ruffle> X a bit < at all>; [in limited contexts]

⇒ X hasn't <doesn't have, hasn't got> a care in the world.

с

1. ғам, ғусса, андӯҳ, кулфат; неутёшное горе андӯҳи бепоён

2. мусибат, бадбахтӣ, бало, дарду алам; его постигло большое горе ба сараш мусибати калон омад

3. в знач. сказ. разг. вой бар ҳоли…; горе тому, кто… вой ба ҳоли он касе, ки… <> гор е горькое мусибати ҳалокатасар; горе луковое шутл. ноӯҳдабаро, ношуд; подавленный горем мусибатзада, кулфатзада; убитый горем ғамзада, аламзада; и горя мало кому ҳеҷ ғам (парво) надорад, бепарвофалак; с горем пополам ба зӯр, ҳарому ҳариш; [и] смех и горе ҳам хандаи кас меояд, ҳам гиряаш; горе горевать прост. бисёр ғам хӯрдан; горе мыкать прост. азоб кашидан; завить горе верёвочкой прост. ғаму ғуссаро аз дил дур кардан; помочь горю аз душвори халос кардан; дар рӯзи дармондаги дасти ёрӣ дароз кардан; хлебнуть (хватить) горя прост. азият кашидан, азоби бисёре кашидан

нареч. уст. книжн. (вверх, ввысь) ба боло, ба баландӣ, ба фароз; возвести горе ба боло назар афкандан - ирон. кисми аввали калимахои мураккаб ба маънои «бад», «бекора»: горе- охотник шикорчии ношуд

1. с

ҡайғы, хәсрәт, зар

2. с

несчастье

бәхетһеҙлек, бәлә-ҡаза

I. 1) (сущ.) горе, (ум. горенько, горечко), лихо, біда. См. ещё Печаль, Тоска, Бедствие, Несчастье. Горе не свой брат - журба не матінка. Предаваться горю - в тугу вдаватися. Жгучее горе - пекуча журба, живий жаль, пекучий жаль. Горе охватывает - жаль (журба) бере, обнімає, обгортає. С горя - з жалю, з журби, з горя. Причинять (причинить) горе кому-л. - завдавати, робити, чинити (сов. завдати, наробити, начинити) кому жалю, туги, (диал.) загорчити, завгорити кому. Не оберёшься горя (хлопот) - не збудешся халепи. Жить с горем пополам - жити лиха прикупивши. Горе горькое - лихо тяжке, горе-скрута, горювання-бідування. Себе на горе - на лихо собі, собі на безголов'я, собі на горе. И горя мало ему о том, и горюшка мало - байдуже (байдужки, байдужечки) йому про те, за те, а він на те байдуже, йому дарма, мале йому горе, йому ні гадки, він ні гадки про те, за те, і гадки не має, думки-гадоньки не має, був-би й горе (лихо) покотив. Мыкать горе, терпеть горе - горе терпіти, поневірятися, горювання приймати, бідувати. Изведать, претерпеть горе - набратися горя, лиха, перегорювати. Испытать много горя - зазнати багато лиха, випити ківш лиха, випити повну, чималу, скоштувати гіркої, спити гіркої. [Наталя вип'є чималу та ще й повну від такої свекрухи (Мирн.)]. Помочь, пособить горю - запобігти лихові, зарадити лихові. Постигло горе кого-л. - упало горе на кого, спобігло горе кого, спіткало лихо кого. Приключилось горе - сколотилося лихо, склалося лихо, спобігло лихо. Стряхнуть с себя горе - ударити лихом об землю, покотити горе. [Вдармо-ж об землю лихом-журбою, щоб стало всім веселіше]. С горем пополам раздобыть (заработать) что- л. - розгорити що, розгорювати що, розгорюватися на що, загорювати що. [Розгорювавсь на десять рублів (Мирн.). Загорюй снажно, та їж смачно]. С горем добытый (тяжело заработанный) - загорьований. Не знающий горя - безнапасний, безжурний. Не зная горя - безнапасно, безжурно. Горе-профессор, горе-ученый и т. д. - біда, а не професор, біда, а не вчений, кепський з нього професор, учений і т. ин. Горе-музыкант - цигикач. Горе- мастер - попсуй-майстер. Горе-богатырь - ґанджа-андибер (в думе, с турецк.);

2) горе, межд. - ой, леле! лелечко! О, горюшко - ой, лишко, лишенько, лишечко, горенько, горечко, недоленька тяжка, лишко тяжке, падку мій, смутку мій, ой, мій упадоньку!

II. ц.-слав. горѣ) угору, до неба, догори, (гал.) горі; угорі, високо.

* * *

1. often disapprov s.o. shows no concern for, pays no attention to, s.o. or sth. (in a situation where he should or is expected to behave otherwise)

X-y и горя мало - X couldn't (could) care less

2. usu. approv problems or difficulties do not affect s.o.: X-y и горя мало - nothing to X

и Нужда

1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];

2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;

3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;

4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.

* * *

диал. н`ужа

1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів

2) ( потребность) потре́ба, нужда́

grief, woe, sorrow; ( несчастье) misfortune; ( беда) distress

1) ( скорбь) dolore м., afflizione ж., pena ж.

2) ( несчастье) disgrazia ж., sventura ж., guaio м.

••

3) ( в составных словах) cattivo, inetto

••

* * *

1) (скорбь, печаль) pena f, dolore m; afflizione f книжн.

2) ( несчастье) disgrazia f, sventura f

3) сказ. è un guaio...; che disdetta...!

4) разг. ирон. ( в сочетании с существительным) da strapazzo, da quattro soldi, dei miei stivali

••

* * *

1) gener. ambascia, desolazione, duolo, lutto, disdetta, angoscia, contristamento, crepacuore, cruccio, disgrazia, dispiacere, doglia, dolore, esperimento, guaio, miseria, passione, patema

2) colloq. magagnilaf

3) liter. schianto, tribolo, strale

s.o. is utterly indifferent to sth., does not react to sth.

• КАК С ГУСЯ ВОДА с кого, кому coll, usu. disapprov

[ как + NP; Invar; usu. compl of быть (impers) or subj-compl with быть (subj: всё); fixed WO]

=====

⇒ s.o. is utterly indifferent to sth., does not react to sth.; sth. does not affect s.o. at all:

- (it is) like water off a duetts back.

     ♦ [Кочкарёв:] Ведь вот что досадно: [Подколёсин] вышел себе - ему и горя мало. С него всё это так, как с гуся вода - вот что нестерпимо! (Гоголь 1). [К.:] That's what's so annoying. He's [Podkolyosin has] gone off-it doesn't worry him much, it's just like water oif a duck's back-that's what's unbearable! (1a).

причинить что заподіювати, заподіяти, діяти, удіяти що, чинити, учиняти, учинити що, спричиняти и -чинювати, спричинити що, спричинятися и -чинюватися, спричинитися до чого; (доставлять, приносить) завдавати, завдати кому чого и що. [Що я заподіяв оцим людям, - твоїм людям, - за що мене судять? (Шевч.). Краще кривду вже терпіти, ніж самим її чинити (Грінч.). Завдала ти мені великої турботи. Любов ті рани завдавала (Куліш). Мати найбільше любить ту дитину, що більше слабувала, більше ночей безсонних їй спричинила (М. Левиц.)]. -нить вред кому - удіяти, заподіяти, учинити шкоду кому, пошкодити кому. [І людська злість та неправда не вдіє мені ніякої шкоди (Неч.-Лев.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду (Грінч.)]. -нить зло, несчастье - учинити зло, нещастя, заподіяти, вдіяти зло, лихо и зле, лихе кому, завдати (накоїти) лиха (безголов'я) кому. [Ніколи зла я не вчинив-би їй (Грінч.). Скільки вам зла я вчинила (Грінч.). Ні, ні, Господь не заподіє злого! (Куліш). А що він кому лихого заподіяв (Кониськ.) Вам лихо вдіяти? (Самійл.). Я не знаю, хто їй лихо заподіяв (Шевч.). Не золотом те лихо оплатити, що завдали ви нам (Грінч.). Музо богине! Співай нам про гнів Пелієнка Ахилла, згубний которий сто сот безголов'я Ахейцям накоїв (Ніщинськ.). Дуже багато Ахейцям лиха накоїв (Самійл.)]. -нить кому много хлопот, беспокойства - завдати, заподіяти, наробити кому багато клопоту, турбот. [Мало тобі того клопоту і сорому, що досі нам заподіяла ? (Кониськ.)]. -нять затруднения - чинити труднощі кому, ставити труднощі кому и перед ким, завдавати кому труднощів. -нять, -нить печаль, скорбь, горе, огорчения, неприятности, страдания кому - завдавати, завдати жалю, журби, туги, скорботи, горя, прикростей, страждання кому, завгорювати, завгорити кому; срв. Огорчение, Огорчать. [Цим ми йому не завгоримо і його не навчимо, але нехай знає, що вовк ловить, але й вовка ловлять (Неч.-Лев.)]. -нять муку, муки - завдавати муку, муки кому. [Хіба то я завдав їм муку? (Л. Укр.). Найгірші особисті муки, які завдає розлука з усім, що серцю любе (Єфр.)]. Это -няло боль, страдания кому - це боліло кого. [Зневага до найкращого її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]. -нить обиду кому - заподіяти, вчинити кривду кому, скривдити кого. -нить убыток, ущерб, урон кому - наробити втрати (збитків кому, призвести до втрати кого. Война -няет большие бедствия - війна призводить до великого лиха, війна діє, спричинює багато лиха. Это может -нить взрыв - це може спричинити вибух, призвести до вибуху. Причинённый - заподіяний, удіяний, учинений, спричинений, завданий кому. -ться -

1) заподіюватися, бути заподіяним, діятися, бути вдіяним, чинитися, бути учиненим, завдаватися, бути завданим кому, чому;

2) (безл.: приключиться) заподіятися, статися, зробитися, учинитися. Что тебе -лось? - що тобі сталося? що тобі зробилося?

* * *

несов.; сов. - причин`ить